Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
звичка — [зви/чка] чкие, д. і м. и/ц :і, р. мн. чок … Орфоепічний словник української мови
звичка — (певний спосіб дії, життя, манера поведінки й под., що стали звичними, постійними для кого н.), вдача, мода, навичка … Словник синонімів української мови
звичка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
звык (звычка) — звичка … Лемківський Словничок
наліг — Наліг: внутрішня потреба, потяг, звичка [45] звичка [2;25;XIII] схильність, хвороблива звичка [26;I] … Толковый украинский словарь
вдача — і, ж. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер. || Нахил або звичка до чогось. || Характерна риса поведінки тварини … Український тлумачний словник
дисципліна — I и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. •• Договірна/ дисциплі/на своєчасне та належне виконання зобов язань по договорам. Емісі/йна… … Український тлумачний словник
дисциплінованість — ності, ж. Властивість і якість за знач. дисциплінований; звичка, уміння дотримуватися дисципліни … Український тлумачний словник
замашка — и, ж., розм. Звичка, нахил до чого небудь … Український тлумачний словник
звичай — аю, рідко звича/й, а/ю, ч. 1) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін. •• Зви/чай ділово/го оборо/ту правило поведінки, яке склалося і широко… … Український тлумачний словник
